відмовний
ВІДМО́ВНИЙ, а, е.
1. Який виражає відмову (у 1 знач.).
Змовчу і про той час, в котрім відослала Лорденові відмовний лист і вижидала відповіді (О. Кобилянська);
Коли б ви .. були це інакше зробили, то не потребував би я був казати, а ви слухати такого прикрого, бо відмовного слова (Б. Лепкий).
2. спец. Стос. до відмови (у 3 знач.).
Розглянуто процеси зміни моделей динаміки і характеристик літального апарата та контурів керування ним у відмовних ситуаціях (з наук. літ.);
Діагностичний контроль не тільки визначає відмовний стан об'єкта, але і вказує на причину виникнення відмови (з наук.-техн. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)