Словник української мови Грінченка

відмотувати

Відмотувати, -тую, -єш

сов. в. відмотати, -таю, -єш, гл. Отматывать, отмотать.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. відмотувати — відмо́тувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відмотувати — -ую, -уєш, недок., відмотати, -аю, -аєш, док., перех. Мотаючи, відділяти частину від цілого.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відмотувати — ВІДМО́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДМОТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Мотаючи, відділяти частину від цілого. У нашій плівковій технології ми повинні відмотати плівку на кілька метрів назад, підклеїти, з'єднати (з газ.); // Мотаючи, вивільняти щось.  Словник української мови у 20 томах
  4. відмотувати — ВІДМО́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДМОТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Мотаючи, відділяти частину від цілого.  Словник української мови в 11 томах