відплачувати

Відплачувати, -чую, -єш

сов. в. відплатити, -чу, -тиш, гл.

1) Отплачивать, отплатить, вознаграждать, вознаградить. Нема в нас, козаків, срібла та злата, щоб за дари дарами відплатити. К. Бай. 21.

2) Отомщать, отомстить. Товариші гайдамаки, чиніть мою волю, що нам треба відплатити вкраїнську недолю. Макс.

Значення в інших словниках

1. відплачувати — відпла́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відплачувати — -ую, -уєш, недок., відплатити, -ачу, -атиш, док., кому. Віддячувати за послугу, добре ставлення. || Мститися за вчинене зло. Відплачувати сторицею.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відплачувати — ВІДПЛА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПЛАТИ́ТИ, ачу́, а́тиш, док., кому, чим. Здійснювати, робити що-небудь у відповідь на чиїсь вчинки. В Тебе, о Господи, милість, бо відплачуєш кожному згідно з ділами його! (Біблія. Пер. І.  Словник української мови у 20 томах
4. відплачувати — див. дякувати; мстити; розплачуватися  Словник синонімів Вусика
5. відплачувати — відпла́чувати (віддава́ти) / відплати́ти (відда́ти) стори́цею. 1. кому. Дуже щедро віддячувати за добрі справи. Земля любить, щоб її доглядали, тоді й людям сторицею відплатить (І. Цюпа). 2. Жорстоко мстити за заподіяне зло.  Фразеологічний словник української мови
6. відплачувати — ВІДДЯ́ЧУВАТИ (на чийсь добрий учинок, подарунок і т. ін. відповідати тим самим), ВІДДЯ́ЧУВАТИСЯ, ВІДПЛА́ЧУВАТИ, ВІДПЛА́ЧУВАТИСЯ, НАГОРО́ДЖУВАТИ, ПЛАТИ́ТИ, РОЗПЛА́ЧУВАТИСЯ рідше, ВІДДАВА́ТИ розм. — Док.  Словник синонімів української мови
7. відплачувати — ВІДПЛА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПЛАТИ́ТИ, ачу́, а́тиш, док., кому. Віддячувати за послугу, добре ставлення. Я любив молодого лікаря, як брата, а він відплачував мені тим же (Збан., Ліс.  Словник української мови в 11 томах