відпрягти

Відпрягати, -гаю, -єш

сов. в. відпрягти, -жу, -жеш, гл. Отпрягать, отпречь. Відпрягли коней. Стор. II. 97.

Значення в інших словниках

1. відпрягти — відпрягти́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відпрягти — див. відпрягати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відпрягти — ВІДПРЯГТИ́ див. відпряга́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. відпрягти — ВІДПРЯГТИ́ див. відпряга́ти.  Словник української мови в 11 томах