Словник української мови Грінченка

відчалити

Відчалити, -ся

см. відчалювати, -ся.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. відчалити — відча́лити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відчалити — див. відчалювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відчалити — ВІДЧА́ЛИТИ див. відча́лювати.  Словник української мови у 20 томах
  4. відчалити — ВІДЧА́ЛЮВАТИ (про човни, судна — рухатися від берега), ВІДПЛИВА́ТИ, ВІДХО́ДИТИ. — Док.: відча́лити, відпливти́, відплисти́, відійти́. Говорили тихо, бо виряджали в далеку дорогу, і відчалювала шаланда за шаландою (Ю.  Словник синонімів української мови
  5. відчалити — ВІДЧА́ЛИТИ див. відча́лювати.  Словник української мови в 11 томах