відчарувати

Відчарува́ти, -ру́ю, -єш

гл. Путемъ колдовства заставить одного любящаго оставить другого. Сидить руда з моїм милим... Таки руду одчарую, з милим наживуся. Мил. 81.

Значення в інших словниках

1. відчарувати — ВІДЧАРУВА́ТИ див. відчаро́вувати.  Словник української мови у 20 томах