відчахнути

Відчахнути, -ну, -неш

гл.

1) Отломить, отщепить. Нап'явсь, за гілочку смикнув, аж дерево те затріщало, і зараз гілку одчахнув. Котл. Ен. III. 21.

2) Отлучиться. Як полягають у неділю спати, а вона одчахне на вулицю до дівчат та парубків. Волч. у.

Значення в інших словниках

1. відчахнути — відчахну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відчахнути — див. відчахувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відчахнути — ВІДЧАХНУ́ТИ див. відча́хувати.  Словник української мови у 20 томах
4. відчахнути — ВІДЛА́МУВАТИ (ламаючи, відокремлювати частину від цілого), ВІДЛО́МЛЮВАТИ, ОБЛА́МУВАТИ (перев. краї, кінці чого-небудь); ВІДЧА́ХУВАТИ (про гілки). — Док.: відлама́ти, відломи́ти, облама́ти, улама́ти (влама́ти) розм. відчахну́ти.  Словник синонімів української мови
5. відчахнути — Відчахну́ти, -ну́, -не́ш, -ну́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. відчахнути — ВІДЧАХНУ́ТИ див. відча́хувати.  Словник української мови в 11 томах