відчухрати

Відчухрати, -раю, -єш

гл.

1) Отрубить, отдѣлить вѣтку отъ ствола.

2) = відчухмарити.

Значення в інших словниках

1. відчухрати — відчухра́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. відчухрати — -аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 Те саме, що відчахнути. 2》 Те саме, що відшмагати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відчухрати — ВІДЧУХРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. 1. що. Те саме, що відчахну́ти. Лось подивився на себе й попросив ножиці. Він рішуче відчухрав бороду, кинув на підлогу (із журн.). 2. кого. Те саме, що відшмага́ти 1. От так би зняв Та й одчухрав Отих творців законів!...  Словник української мови у 20 томах
4. відчухрати — див. побити  Словник синонімів Вусика
5. відчухрати — ВІДШМАГА́ТИ (дуже побити різкою, батогом, нагайкою і т. ін.), ВИ́СІКТИ, ВІДСТЬОБА́ТИ, ВИ́СТЬОБАТИ, ПОШМАГА́ТИ, ВИ́ШМАГАТИ, НАШМАГА́ТИ розм., ВСИ́ПАТИ розм., ВИ́БАТОЖИТИ розм., ВИ́ПОРОТИ розм., ВИ́ХВОРОСТИТИ розм., ВІДХЛЬОСТА́ТИ розм., НАХЛЬОСТА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. відчухрати — ВІДЧУХРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. 1. Те саме, що відчахну́ти. 2. Те саме, що відшмага́ти 1. От так би зняв Та й одчухрав Отих творців законів! (Сам., І, 1958, 232); — Добре ти їх відчухрав. А то на голову сідають (Тют., Вир, 1964, 365).  Словник української мови в 11 томах