відчухрати
ВІДЧУХРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм.
1. Те саме, що відчахну́ти.
2. Те саме, що відшмага́ти 1.
От так би зняв Та й одчухрав Отих творців законів! (Сам., І, 1958, 232);
— Добре ти їх відчухрав. А то на голову сідають (Тют., Вир, 1964, 365).
Словник української мови (СУМ-11)