відчіп

ВІДЧІ́П, че́па, ч. Кільце для відчіплювання рибальського гачка.

Відчіп — це свинцеве кільце, прив’язане до міцної нитки (Гурток "Умілі руки..", 1955, 173).

На відче́пі — осторонь.

Хоч які широкі зв’язки з світом мали ці люди, але вони жили якось на відчепі, ніби на далекому острівці (Ле, Право.., 1957, 230);

Хата, яку так і не встиг добудувати Антон Кужель, стояла на відчепі, під самим сосновим гайком (Панч, І, 1956, 226).

Значення в інших словниках

1. відчіп — відчі́п іменник чоловічого роду кільце для відчіплювання рибальського гачка  Орфографічний словник української мови
2. відчіп — -чепа, ч. Кільце для відчіплювання рибальського гачка. На відчепі — осторонь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відчіп — ВІДЧІ́П, че́па, ВІДЧЕ́П, а, ч. 1. Пристрій для вивільнення рибальського гачка, який випадково зачепився за щось. Існує чимало варіантів відчепів для блешень, як саморобних, так і промислового виготовлення (з наук.-техн. літ.  Словник української мови у 20 томах