відчіп

ВІДЧІ́П, че́па, ВІДЧЕ́П, а, ч.

1. Пристрій для вивільнення рибальського гачка, який випадково зачепився за щось.

Існує чимало варіантів відчепів для блешень, як саморобних, так і промислового виготовлення (з наук.-техн. літ.);

Свинцеве кільце, прив'язане до міцної нитки, може бути використане як відчіп (з наук.-попул. літ.);

Відчеп призначений для звільнення гачка чи важеля, що зачепився (з наук.-попул. літ.).

2. зал. Вагон або група зчеплених між собою вагонів одного призначення, що відокремлюються від потяга в процесі його розформування.

Для прицільного регулювання швидкості відчепів при автоматизації розпуску застосовуються паркові позиції, які обладнуються механічними балковими уповільнювачами (з наук. літ.);

За дві години вивільнюється весь відчеп з 15 вагонів (з газ.).

Значення в інших словниках

1. відчіп — відчі́п іменник чоловічого роду кільце для відчіплювання рибальського гачка  Орфографічний словник української мови
2. відчіп — -чепа, ч. Кільце для відчіплювання рибальського гачка. На відчепі — осторонь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відчіп — ВІДЧІ́П, че́па, ч. Кільце для відчіплювання рибальського гачка. Відчіп — це свинцеве кільце, прив’язане до міцної нитки (Гурток "Умілі руки..", 1955, 173). На відче́пі — осторонь.  Словник української мови в 11 томах