Орфографічний словник української мови

відчіп

відчі́п

іменник чоловічого роду

кільце для відчіплювання рибальського гачка

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. відчіп — -чепа, ч. Кільце для відчіплювання рибальського гачка. На відчепі — осторонь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відчіп — ВІДЧІ́П, че́па, ВІДЧЕ́П, а, ч. 1. Пристрій для вивільнення рибальського гачка, який випадково зачепився за щось. Існує чимало варіантів відчепів для блешень, як саморобних, так і промислового виготовлення (з наук.-техн. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. відчіп — ВІДЧІ́П, че́па, ч. Кільце для відчіплювання рибальського гачка. Відчіп — це свинцеве кільце, прив’язане до міцної нитки (Гурток "Умілі руки..", 1955, 173). На відче́пі — осторонь.  Словник української мови в 11 томах