Словник української мови Грінченка

відшпандорити

Відшпандорити, -рю, -риш

гл. Высѣчь. Гляди лишень, щоб я тебе за це не відшпандорив. Полт.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. відшпандорити — відшпандо́рити дієслово доконаного виду відшмагати розм., фам.  Орфографічний словник української мови
  2. відшпандорити — -рю, -риш, док., відшпандорювати, -юю, -юєш, док., перех., діал., фам. Відшмагати (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відшпандорити — ВІДШПАНДО́РИТИ, рю, риш, док., перех., діал., фам. Відшмагати (в 1 знач.). Гляди лишень, щоб я тебе за це не відшпандорив (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах