Словник української мови Грінченка

відшпилити

Відшпилити

см. відшпилювати.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. відшпилити — відшпили́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відшпилити — див. відшпилювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відшпилити — ВІДШПИЛИ́ТИ див. відшпи́лювати.  Словник української мови у 20 томах
  4. відшпилити — ВІДЧЕПИ́ТИ (звільнити предмет, який до чогось причеплений або зачеплений), ВІДШПИЛИ́ТИ, ВІДКРІПИ́ТИ. — Недок.: відчі́плювати, відчіпля́ти, відшпи́лювати, відкрі́плювати, відкріпля́ти. Богун відчепив тим часом шаблю (Я.  Словник синонімів української мови
  5. відшпилити — ВІДШПИЛИ́ТИ див. відшпи́лювати.  Словник української мови в 11 томах