вікно

Вікно, -на

с.

1) Окно. Ой одсунь вікно да кватирочку. Мет. 162. Не тільки світу, що в вікні. посл.

2) Отверстіе во льду для ловли рыбы.

3) = вікнина 2. ум. віконце, віконечко.

Значення в інших словниках

1. вікно — вікно́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вікно — (у формі дуги) арка; (скло) шибка, шиба; (між лекціями) ШК. вільна година; ТЕХ. отвір; віконечко, віконце, д. вікнина.  Словник синонімів Караванського
3. вікно — -а, с. 1》 Отвір для світла й повітря в стіні приміщення (будинку, вагона тощо), куди вставлено раму з шибками. || Шибки. || Підвіконня. 2》 Просвіт у чому-небудь. 3》 Отвір певного призначення у споруді, агрегаті, машині. 4》 спец.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вікно — ВІКНО́, а, с. 1. Отвір для світла й повітря в стіні приміщення (хати, вагона і т. ін.), куди вставлена рама з шибками. Хата була чимала, .. з великими вікнами на чотири шибки (І. Нечуй-Левицький); Вставлено у вікна другі рами. Вата і калина поміж рам (М.  Словник української мови у 20 томах
5. вікно — вікно́ 1. вікно ◊ високі ві́кна вул. лікарня (ст) ◊ виставо́ве вікно́ → виставовий ◊ колядува́ти попід ві́кна → колядувати 2. шк., студ. вільний урок, заняття (м, ср, ст)||скочок  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. вікно — Вікно псує три речі: сірник, сіль і гарну жінку. Сірник від сонця згорить, сіль звітріє, а жінка, яка заглядає все в вікно, недогляне своїх обов'язків. Де багато вікон, там не конче видно правду.  Приповідки або українсько-народня філософія
7. вікно — А, с., студ., викл. Велика перерва в розкладі, зумовлена відсутністю заняття. Під час «вікон» він практично не вилазив із комп'ютера, хіба що інколи приходив посидіти під Полом Макартні (Л. Дереш). Після перерви у нього «вікно», і він піде до Держислави Черевухи дивитися на Ренуара (Л. Дереш).  Словник сучасного українського сленгу
8. вікно — (-а) с. 1. студ., шк., викл. Велика перерва в заняттях, коли відміняється або не передбачена розкладом певна лекція, урок. <...> під час "вікон" він практично не вилазив із комп'ютера <...> (Л. Дереш, Культ). БСРЖ, 396. 2. мн. вікна. Те саме, що вінда. Синишин, 25.  Словник жарґонної лексики української мови
9. вікно — аж сті́ни (ві́кна, две́рі і т. ін.) дрижа́ть (дрижи́ть). Дуже гучно, занадто голосно (що-небудь діється, відбувається). Співаємо, аж на улицю чути, аж стіни у хаті дрижать… (Панас Мирний). ви́дивити (ви́глядіти) / діал. види́влювати (всі) о́чі. 1. перев.  Фразеологічний словник української мови
10. вікно — ПІДВІКО́ННЯ (нижня частина віконного отвору), ПІДВІКО́ННИК рідше, ЛУ́ТКА, ВІКНО́, ВАРЦА́Б (ВАРЦА́БА) діал. — Я оце вже з годину не сплю, сиджу на підвіконні та в небо дивлюсь (Є. Гуцало); Меткий Застежний зручно вискакує на підвіконник (П.  Словник синонімів української мови
11. вікно — Вікно́, -на́, -ну́, на -кні́; ві́кна, ві́кон. Дво́є ві́кон і дві вікні́ або два вікна́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
12. вікно — ВІКНО́, а, с. 1. Отвір для світла й повітря в стіні приміщення (хати, вагона тощо), куди вставлена рама з шибками. Хата була чимала, .. з великими вікнами на чотири шибки (Н.-Лев., II, 1956, 223); Вставлено у вікна другі рами.  Словник української мови в 11 томах
13. вікно — рос. окно частина екрана дисплея, з якою програма або користувач працює як з окремим екраном. Одночасно можна створити кілька вікон. Процес отримання фрагмента зображення або файлу у вікні називається кадруванням.  Eкономічна енциклопедія
14. вікно — Отвір для освітлення приміщення, який за своїм форматом міг бути вертикальним або горизонтальним, а його завершення — прямокутним, шестикутним, півциркульним, овальним тощо.  Архітектура і монументальне мистецтво