вікно
ПІДВІКО́ННЯ (нижня частина віконного отвору), ПІДВІКО́ННИК рідше, ЛУ́ТКА, ВІКНО́, ВАРЦА́Б (ВАРЦА́БА) діал. — Я оце вже з годину не сплю, сиджу на підвіконні та в небо дивлюсь (Є. Гуцало); Меткий Застежний зручно вискакує на підвіконник (П. Козланюк); Біля вікна, на стільці, схилившись на лутку, дрімає старенька прибиральниця (І. Цюпа); З досадою кинув (Карпо Петрович) картуз на вікно (М. Коцюбинський); Вона сперла голову о вікно, а лікті о варцаби (І. Франко).
ШИ́БКА (скло в рамі вікна, дверей і т. ін.), ШИ́БА розм., ОБОЛО́НЯ заст., КВАТИ́РА заст., КВАТИ́РКА заст., ОБОЛО́НКА діал.; ВІКНО́ (усе скло в одному вікні). Застукотів по черепичній покрівлі град, задзвенів у шибки (І. Нечуй-Левицький); Шиби у вікнах були розбиті (Л. Первомайський); Глянула Маріяна У вікно в оболоню (пісня); Подивися, моя доню, в вишнюю кватиру (Словник Б. Грінченка); Подивився козак Нечай у нову кватирку (Словник Б. Грінченка); З оболонками вікно В садочок літом одчинялось (Т. Шевченко); В морок дивляться так дико розбиті вікна без вогнів (В. Сосюра).
Словник синонімів української мови