Словник української мови Грінченка

вільгий

Вільгий, -а, -е

Влажный, сырой. Вх. Лем. 399.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. вільгий — ві́льгий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. вільгий — -а, -е, рідко. Те саме, що вологий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вільгий — ВІ́ЛЬГИЙ, а, е, рідко. Те саме, що воло́гий. Мерехтить в сирих туманах улоговин Пахнот вільгих, солодких соків повен .. цвіт тирлич (М. Бажан).  Словник української мови у 20 томах
  4. вільгий — ВОЛО́ГИЙ (насичений або покритий вологою), ВО́ГКИЙ, СИРИ́Й, ВОЛО́ЖИСТИЙ, ВІ́ЛЬГИЙ рідше, ВІЛЬГО́ТНИЙ рідше; ПІТНИ́Й (покритий потом). Пісок на березі вологий і м'яко вгинається під ногами (Я. Гримайло); Шура зайшла в свою вогку землянку (О.  Словник синонімів української мови
  5. вільгий — ВІ́ЛЬГИЙ, а, е, рідко. Те саме, що воло́гий. Мерехтить в сирих туманах улоговин Пахнот вільгих, солодких соків повен.. цвіт тирлич (Бажан, I, 1946, 52).  Словник української мови в 11 томах