вірвант

Вірвант, -та

м. Желѣзная скобка, въ видѣ кольца, притягивающая одну деревянную часть предмета къ другой, также шину къ ободу колеса. Грин. II. 104. Рудч. Чп. 250.

Значення в інших словниках

1. вірвант — Клямра  Словник чужослів Павло Штепа
2. вірвант — Вірва́нт, -та; -ва́нти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)