вірняночка

Вірнянка, -ки

ж. Вѣрная жена. ум. вірняночка. Буде бити, катувати мене вірняночку. Грин. ІІІ. 523. Твій син в війську оженився, поняв собі вірняночку. н. п.

Значення в інших словниках

1. вірняночка — -и, ж., діал. Зменш.-пестл. до вірнянка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вірняночка — ВІРНЯ́НОЧКА, и, ж., діал. Зменш.-пестл. до вірня́нка. Мати таку вірняночку, як Оксана – велике щастя (із журн.).  Словник української мови у 20 томах