вірно
Вірно
нар.
1) Вѣрно, преданно. З ким вірно люблюся, не наговорюся. Хто вірно кохав, той часто вітає. Ном. № 8757.
2) Искренно. Чого, Насте, вірно плачеш? Гол. І. 70.
Словник української мови ГрінченкаВірно
нар.
1) Вѣрно, преданно. З ким вірно люблюся, не наговорюся. Хто вірно кохав, той часто вітає. Ном. № 8757.
2) Искренно. Чого, Насте, вірно плачеш? Гол. І. 70.
Словник української мови Грінченка