Словник української мови Грінченка

вірутний

Вірутний, -а, -е

Дѣйствительный, подлинный, настоящій.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. вірутний — -а, -е, діал., рідко. Справжній, достовірний.  Великий тлумачний словник сучасної мови