вітериця

Вітериця, -ці

ж. Вихрь. Вх. Уг. 231.

Значення в інших словниках

1. вітериця — вітери́ця іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. вітериця — -і, ж., зах. Вихор.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вітериця — ВІ́ТЕРИЦЯ, і, ж., діал. Вітер, завірюха. Дідькову халабуду з лелечиним гніздом на колесі під злостивий регіт Водяника зірвала з сох, покотила по лугу та шпурнула в ріку осіння вітериця (В. Дрозд).  Словник української мови у 20 томах