Орфографічний словник української мови

вітериця

вітери́ця

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вітериця — -і, ж., зах. Вихор.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вітериця — ВІ́ТЕРИЦЯ, і, ж., діал. Вітер, завірюха. Дідькову халабуду з лелечиним гніздом на колесі під злостивий регіт Водяника зірвала з сох, покотила по лугу та шпурнула в ріку осіння вітериця (В. Дрозд).  Словник української мови у 20 томах
  3. вітериця — Вітериця, -ці ж. Вихрь. Вх. Уг. 231.  Словник української мови Грінченка