вітровий

Вітровий, -а, -е

Вѣтряный. Шух. І. 112. Чи на вітровому морі, чп на суходолі? К. МБ. ІІІ. 248.

Значення в інших словниках

1. вітровий — вітрови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вітровий — ВІТРОВИЙ – ВІТРЯНИЙ – ВІТРЯНИЙ Вітровий. Який стосується вітру; викликаний вітром; який захищає від вітру. Вж. зі сл.: порив, режим, удар, ерозія, сила, установка, крило, скло. Вітряний. Супроводжуваний вітром, з вітром, а також переносно. Вж. зі сл.  Літературне слововживання
3. вітровий — -а, -е. 1》 Викликаний вітром. 2》 Який захищає від вітру.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вітровий — ВІТРОВИ́Й, а́, е́. 1. Стос. до вітру; пов'язаний з вітром. Найбільш ефективним видом апаратури для отримання даних про вітровий режим у тропо- й стратосфері є радіотехнічні системи вертикального зондування (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
5. вітровий — ВІТРОВИ́Й, а́, е́. 1. Викликаний вітром. Післяжнивні посіви люпину на піщаних грунтах, приорювані весною, запобігають вітровій ерозії грунту (Колг. Укр., 1, 1957, 27). 2. Який захищає від вітру. На вітрове скло машини падають перші краплі (Ю. Янов., II, 1954, 199).  Словник української мови в 11 томах