Словник української мови Грінченка

гавити

Гавити, -влю, -виш

гл. Ротозѣйничать, зѣвать.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. гавити — ГА́ВИТИ, влю, виш; мн. га́влять; недок., розм. Бути неуважним, нерозторопним; пропускати яку-небудь нагоду. [Сергій:] Дужче вогонь! Дужче!.. Не гавити, дияволи! (Корн., II, 1955, 57).  Словник української мови в 11 томах