гавити

ГА́ВИТИ, влю, виш; мн. га́влять; недок., розм. Бути неуважним, нерозторопним; пропускати яку-небудь нагоду.

[Сергій:] Дужче вогонь! Дужче!.. Не гавити, дияволи! (Корн., II, 1955, 57).

Значення в інших словниках

1. гавити — Гавити, -влю, -виш гл. Ротозѣйничать, зѣвать.  Словник української мови Грінченка