гад
Гад, -ду
м.
1) Гадъ, пресмыкающееся. Чужими руками добре гада ловити. Ном. № 9664.
2) соб. Много пресмыкающихся. Гад руками з ями до ями носить. ЗОЮР. І. 309. Там коло криниці побачив такого багацько темного та сірого страшенного гаду. Драг. 113.
3) Бранное: гадина. Скверний гаде, куди ти лізеш? Схаменись! Шевч. 335.
Словник української мови Грінченка