гай-гай

Гай-гай!

меж.

1) Эхъ-эхъ! Гай-гай, як був я молодий! Гай-гай! добрий край, та лихая година з вами. Ном. № 705.

2) Крикъ на хищныхъ птицъ.

Значення в інших словниках

1. гай-гай — гай-га́й вигук незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. гай-гай — виг. розм. Вживається для вираження жалю, співчуття, заклопотаності тощо. Гай-гай, чи все ж ви ще такі, Які були степовики? (М.Костомаров); Гай-гай, скільки вона того діла чужого своїми пучками переробила! (Г.Косинка); Гай-гай, – як же багато води збігло! (С.Скляренко).  Літературне слововживання
3. гай-гай — див. гай II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. гай-гай — ГАЙ-ГА́Й див. гай².  Словник української мови у 20 томах
5. гай-гай — ГАЙ-ГА́Й див. гай².  Словник української мови в 11 томах