гай-гай
виг. розм. Вживається для вираження жалю, співчуття, заклопотаності тощо. Гай-гай, чи все ж ви ще такі, Які були степовики? (М.Костомаров); Гай-гай, скільки вона того діла чужого своїми пучками переробила! (Г.Косинка); Гай-гай, – як же багато води збігло! (С.Скляренко).
Словник-довідник з українського літературного слововживання