гала
Гала
меж.
1) = гиля. Дробу, дробу, дробушечки, наївшися петрушечки, наївшися лободи, гала, гала до води. Чуб. ІІІ. 88.
2) піти гала світа. = світ за очі піти. см. світ. Щоб ти пішов круга світа та гала світа. Ном. № 3677. Забіжи галасвіта. Чуб. VII. 575.
3) Припѣвъ. Ой чук та гала, а я в церкві була. Чуб; V. 1166.
Словник української мови Грінченка