гаремниця

Гаремниця, -ці

ж. Гаремница, гаремная жена или наложница. Усіх жінок, усіх своїх гаремниць порозсилав Осман, куди схотіли. К. МБ. XI. 156.

Значення в інших словниках

1. гаремниця — -і, ж., розм. Гаремна жінка чи наложниця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. гаремниця — ГАРЕ́МНИЦЯ, і, ж. Одна з дружин і наложниць власника гарему. Увесь парадний шмат своїх гаремниць Порозсилав Осман, куди схотіли (П. Куліш); Плутаючись у широких шароварах, ще сонні, мляво перемовляючись, гаремниці виходили за брами Баб-ус-сааде (П.  Словник української мови у 20 томах