Значення в інших словниках
-
гарнюк —
гарню́к іменник чоловічого роду, істота діал.
Орфографічний словник української мови
-
гарнюк —
Красюк, вродливець, красунь, красень, хорошун, флк. білозір.
Словник синонімів Караванського
-
гарнюк —
-а, ч., діал. Красунь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
гарнюк —
ГАРНЮ́К, а́, ч., діал. Красень. – Гарнюк такий, що не списати (Марко Вовчок); І не такий уже той чорнявий легінь був гарнюк, як його намалювала уява (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
-
гарнюк —
КРА́СЕНЬ (той, хто виділяється своєю красою; вродливий хлопець, чоловік), КРАСУ́НЬ, КРАСУ́Н діал., КРАСЮ́К діал.; ВРОДЛИ́ВЕЦЬ (УРОДЛИ́ВЕЦЬ рідше), ВРО́ДА розм., ХОРОШУ́Н розм., ХОРОШЕ́НЬ діал., ГАРНЮ́К діал., ПОДО́БЕ́НЬ діал. (тільки про людину).
Словник синонімів української мови
-
гарнюк —
ГАРНЮ́К, а, ч., діал. Красунь. — Гарнюк такий, що не списати (Вовчок, VI, 1956, 279).
Словник української мови в 11 томах