гасник —
га́сни́к іменник чоловічого роду рідко
Орфографічний словник української мови
гасник —
гасника, ч., рідко. 1》 Те саме, що гасниця. 2》 заст. Те саме, що гасило.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гасник —
ГАСНИ́К, а́, ч. 1. Пристрій для послаблення або припинення якої-небудь дії, процесу. Застосування нової конструкції гасника коливань значно зменшує динамічні сили ресорного підвішування (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
гасник —
див. каганець; щипці
Словник синонімів Вусика
гасник —
ГАСИ́ТЕЛЬ заст. (пристрій для гасіння свічок, світильників і т. ін.), ГАСИ́ЛЬНИК заст., ГАСИ́ЛО заст., ГАСНИ́К заст. Паламар.. час від часу позирав на нього якось чудно із-за бокових вівтарних дверець, помахуючи в руці лісковим гасильником (І. Франко).
Словник синонімів української мови
гасник —
ГА́СНИ́К, а, ч., рідко, 1. Те саме, що гасни́ця. Тоді [мати] засвітила гасник, поставила його на столі на перевернутій макітерці й знов до листа (Вирган, В розп. літа, 1959, 282). 2. заст. Те саме, що гаси́ло.
Словник української мови в 11 томах