гидючий

Гидючий, -а, -е

Отвратительно гадкій. отвратительно мерзкій, крайне плохой. Таке гидюче, що й глянути на його не хочеться. Полт.

Значення в інших словниках

1. гидючий — гидю́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гидючий — -а, -е. Мерзенний, паскудний, нестерпно гидкий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гидючий — ГИДЮ́ЧИЙ, а, е, розм. Підсил. до гидки́й. В мене гидючий настрій зараз тому, що постало питання про реєстрацію дитини, і доведеться телефонувати її так званому татусеві (з Інтернету); Після первісного шоку й усвідомлення того...  Словник української мови у 20 томах
4. гидючий — див. гидкий  Словник синонімів Вусика