гидючий
Гидючий, -а, -е
Отвратительно гадкій. отвратительно мерзкій, крайне плохой. Таке гидюче, що й глянути на його не хочеться. Полт.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гидючий — гидю́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- гидючий — -а, -е. Мерзенний, паскудний, нестерпно гидкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гидючий — ГИДЮ́ЧИЙ, а, е, розм. Підсил. до гидки́й. В мене гидючий настрій зараз тому, що постало питання про реєстрацію дитини, і доведеться телефонувати її так званому татусеві (з Інтернету); Після первісного шоку й усвідомлення того... Словник української мови у 20 томах
- гидючий — див. гидкий Словник синонімів Вусика