гидючий
ГИДЮ́ЧИЙ, а, е, розм.
Підсил. до гидки́й.
В мене гидючий настрій зараз тому, що постало питання про реєстрацію дитини, і доведеться телефонувати її так званому татусеві (з Інтернету);
Після первісного шоку й усвідомлення того, що автор підхопив якийсь дуже гидючий вірус, він звичайно замислився, як тепер лікувати свій комп'ютер (з Інтернету).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гидючий — гидю́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- гидючий — -а, -е. Мерзенний, паскудний, нестерпно гидкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гидючий — див. гидкий Словник синонімів Вусика
- гидючий — Гидючий, -а, -е Отвратительно гадкій. отвратительно мерзкій, крайне плохой. Таке гидюче, що й глянути на його не хочеться. Полт. Словник української мови Грінченка