гирувати

Гирува́ти, -ру́ю, -єш

гл. Разсуждать, размышлять, соображать. Лебед. у. см. ґерувати.

Значення в інших словниках

1. гирувати — гирува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. гирувати — див. гарувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гирувати — ГИРУВА́ТИ див. гарува́ти¹.  Словник української мови у 20 томах
4. гирувати — ВИМАГА́ТИ що, чого (настирливо просити що-небудь у когось, добиватися чогось), ДОМАГА́ТИСЯ чого, ПРА́ВИТИ, ВИПРАВЛЯ́ТИ що, розм., ГАРУВА́ТИ (ГЕРУВА́ТИ) (ГИРУВА́ТИ) заст., ГИ́ЛИТИ діал. — Док.: ви́могти рідше домогти́ся, ви́правити.  Словник синонімів української мови
5. гирувати — ГИРУВА́ТИ див. гарува́ти.  Словник української мови в 11 томах