гирувати

Гирува́ти, -ру́ю, -єш

гл. Разсуждать, размышлять, соображать. Лебед. у. см. ґерувати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гирувати — гирува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. гирувати — див. гарувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гирувати — ГИРУВА́ТИ див. гарува́ти¹. Словник української мови у 20 томах
  4. гирувати — ВИМАГА́ТИ що, чого (настирливо просити що-небудь у когось, добиватися чогось), ДОМАГА́ТИСЯ чого, ПРА́ВИТИ, ВИПРАВЛЯ́ТИ що, розм., ГАРУВА́ТИ (ГЕРУВА́ТИ) (ГИРУВА́ТИ) заст., ГИ́ЛИТИ діал. — Док.: ви́могти рідше домогти́ся, ви́правити. Словник синонімів української мови
  5. гирувати — ГИРУВА́ТИ див. гарува́ти. Словник української мови в 11 томах