глизявий

Глизявий, -а, -е

Клейкій, вязкій. Чогось оця каша така глизява. Кіевск. у. Глизявий хліб. Міусск. окр.

Значення в інших словниках

1. глизявий — гли́зявий прикметник діал.  Орфографічний словник української мови
2. глизявий — -а, -е, діал. В'язкий, липкий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. глизявий — ГЛИ́ЗЯВИЙ, а, е, діал. В'язкий, липкий. Борщ сьорбав не дуже чим смачніший, ніж і дома, кашу глизяву їв (А. Тесленко); Зубчастими гачками й лопаткою розсував [Мартинов] внутрішні органи, що раптом глизявими, слизькими шматками заступали шлях його інструментам (О. Донченко).  Словник української мови у 20 томах
4. глизявий — див. в'язкий; поганий; слабодухий  Словник синонімів Вусика
5. глизявий — ЛИПКИ́Й (який або до якого прилипає, липне), КЛЕЙКИ́Й, ЛИПУ́ЧИЙ, БЕРКИ́Й розм., БЕРУЧКИ́Й розм.; ЛИПКУВА́ТИЙ, КЛЕЙКУВА́ТИЙ, КЛЕЮВА́ТИЙ (який трохи липне); В'ЯЗКИ́Й, ТЯГУ́ЧИЙ, ДЕРЖКИ́Й рідко, ГЛИ́ЗЯВИЙ діал.  Словник синонімів української мови
6. глизявий — Гли́зявий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. глизявий — ГЛИ́ЗЯВИЙ, а, е, діал. В’язкий, липкий. Борщ сьорбав не дуже чим смачніший, ніж і дома, кашу глизяву їв (Тесл., Вибр., 1950, 161); Зубчастими гачками й лопаткою розсував [Мартинов] внутрішні органи, що раптом глизявими, слизькими шматками заступали шлях його інструментам (Донч., І, 1956, 373).  Словник української мови в 11 томах