глинути

Глинути, -ну, -неш

гл. Глотнуть, проглотить. (Змій) прилетить, тебе глине. Чуб. II. 173.

Значення в інших словниках

1. глинути — гли́ну́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. глинути — -ину, -инеш, док., перех., рідко. Жадібно, поквапливо ковтнути; поглинути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. глинути — ГЛИ́НУ́ТИ, и́ну́, и́не́ш, док., кого, що, рідко. Жадібно, поквапливо ковтнути; поглинути. Прилетить [Змій], тебе глине (Сл. Гр.); // перен. Засвоїти. [Лікар:] Ех, панночки, панночки!.. Прочитає останнє слово науки і думає, що вже всю мудрість глинула (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
4. глинути — ГЛИ́НУ́ТИ, и́ну́, и́не́ш, док., перех., рідко. Жадібно, поквапливо ковтнути; поглинути. Прилетить [Змій], тебе глине (Сл. Гр.); *Образно. Йому [Жовтню] путі залізом закривали, Тортурами, оманою страшною. На інших землях глинули підвали Його пророків (Воронько, Тепло.., 1959, 164).  Словник української мови в 11 томах