глинути
ГЛИ́НУ́ТИ, и́ну́, и́не́ш, док., перех., рідко. Жадібно, поквапливо ковтнути; поглинути.
Прилетить [Змій], тебе глине (Сл. Гр.);
*Образно. Йому [Жовтню] путі залізом закривали, Тортурами, оманою страшною. На інших землях глинули підвали Його пророків (Воронько, Тепло.., 1959, 164).
Словник української мови (СУМ-11)