глистюк —
глистю́к іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
глистюк —
-а, ч., розм. 1》 Те саме, що глист. 2》 Дощовий черв'як. Земляний глистюк.
Великий тлумачний словник сучасної мови
глистюк —
ГЛИСТЮ́К, а́, ч., розм. Те саме, що глист. Встромив [Омелько] два пальці в черево, одним сильним ривком видер усі нутрощі [куріпок]. Уважно їх оглянув, чи нема глистюків, а тоді обережно відділив жовчні міхурці (Ю. Логвин); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
глистюк —
ГЛИСТ (черв'як, що паразитує в організмі людини, тварин), ГЕЛЬМІ́НТ книжн., ГЛИСТЮ́К розм. З ним дітям заборонено гратися, бо в собак, мовляв, є глисти (О. Донченко); Збудниками глистяних хвороб є паразитичні черв'яки — гельмінти, або глисти (з журналу).
Словник синонімів української мови
глистюк —
ГЛИСТЮ́К, а́, ч., розм. 1. Те саме, що глист. 2. Дощовий черв’як. Земляний глистюк.
Словник української мови в 11 томах