гніздо
Гніздо, -да
с.
1) Гнѣздо. Всяка пташка своє гніздо знає. Ном. № 9480.
2) Въ толчеѣ для проса: углубленіе, гдѣ лежить зерно. Харьк. (Залюб.).
3) Солома, лежащая въ жлукті. Мил. 18.
4) = містище. Вх. Зн. 36).
5) ? Як у хлопця на тімени є одно «гніздо», то буде мати одну жінку, а як двоє, то дві. ЕЗ. V. 180. ум. гніздечко.
Словник української мови Грінченка