гогіт
Гогіт, готу
м.
1) Ржаніе.
2) Сильный и продолжительный звукъ, шумъ. (см. гоготати. (На ярмарку) гогот та рейвах. О. 1862. VI. 98.
Словник української мови ГрінченкаГогіт, готу
м.
1) Ржаніе.
2) Сильный и продолжительный звукъ, шумъ. (см. гоготати. (На ярмарку) гогот та рейвах. О. 1862. VI. 98.
Словник української мови Грінченка