годовичок
Годовик, -ка
м. Однолѣтокъ, годовикъ. Вона хлопчика годовика, сього Левка, взяла у прийми. Кв. ум. годовичок. Стор. I. 95.
Словник української мови ГрінченкаГодовик, -ка
м. Однолѣтокъ, годовикъ. Вона хлопчика годовика, сього Левка, взяла у прийми. Кв. ум. годовичок. Стор. I. 95.
Словник української мови Грінченка