годовичок
Годовик, -ка
м. Однолѣтокъ, годовикъ. Вона хлопчика годовика, сього Левка, взяла у прийми. Кв. ум. годовичок. Стор. I. 95.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Годовик, -ка
м. Однолѣтокъ, годовикъ. Вона хлопчика годовика, сього Левка, взяла у прийми. Кв. ум. годовичок. Стор. I. 95.