годовище

Годовище, -ща

с. Годовой срокъ найма. Один син у людей служить, а другого нищий, кобзар, узяв.... за годовище півтора цілкового поступив. ЗОЮР. І. 46.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me