головуватий Головуватий, -а, -е О растеніяхъ: имѣющій головню 1. Головувате просо. Черк. у. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках головуватий — Головува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)