голубо

Голубо

нар. Голубымъ цвѣтомъ. Жито половів, а в житі купка льону голубо цвіте. МВ. І. 14.

Значення в інших словниках

1. голубо — го́лубо прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. голубо — Присл. до голубий. || Голубим кольором.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. голубо — ГО́ЛУБО, рідко. Присл. до голуби́й. Послався зелений барвінок, голубо зацвів (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
4. голубо — ГО́ЛУБО, рідко. Присл. до голуби́й. Послався зелений барвінок, голубо зацвів (Вовчок, І, 1955, 91).  Словник української мови в 11 томах