голяк

Голяк, -ка

м.

1) Бѣднякъ, голякъ. Кіев. Чуб. V. 1042.

2) Бритва. Вх. Лем. 404.

Значення в інших словниках

1. голяк — голя́к 1 іменник чоловічого роду, істота про людину розм. голя́к 2 іменник чоловічого роду дерево без листя діал.  Орфографічний словник української мови
2. голяк — див. БІДАК.  Словник синонімів Караванського
3. голяк — -а, ч., розм. 1》 Людина без одягу. 2》 заст. Убога людина; злидар. 3》 діал. Дерево без листя. 4》 зах. Бритва.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. голяк — ГОЛЯ́К, а́, ч., розм. 1. Голий хлопчик, юнак, чоловік. Декілька голяків, взявшись за руки, ще й пританцьовують, мов дикунчата з якогось африканського племені (О. Гончар). 2. заст. Убога людина; злидар.  Словник української мови у 20 томах
5. голяк — голя́к вул. брак, нестача (їжі, грошей тощо)(м, ср): Дожилися, в хаті цілковитий голяк – ні мучини, ні картоплини, ні цибулини (Авторка)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. голяк — присл. 1. Пусто. В холодильнику — голяк. 2. Погано (про самопочуття). Як ти? — Голяк.  Словник сучасного українського сленгу
7. голяк — (-а) ч. (у кого, з чим); мол. Про повну відсутність чогось. Думають, що Славко до свого старого приятеля Юрка приїхав просити допомоги, гроші ж потрібні, документи, а в Юрка самого грошей голяк (А. Кокотюха, Тупик для втікача). БСРЖ, 132; ПСУМС, 18.  Словник жарґонної лексики української мови
8. голяк — див. бідний  Словник синонімів Вусика
9. голяк — БІДНЯ́К (бідна, убога людина), БІ́ДНИЙ, УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ), БІДА́К розм., БІДА́Р розм., НЕІМУ́ЩИЙ книжн., заст., ЗЛИ́ДАР підсил., ЗЛИ́ДЕНЬ підсил. розм., НУЖДА́Р підсил. розм., ГО́ЛИЙ підсил. рідше, ЖЕБРА́К зневажл., СТА́РЕЦЬ зневажл.  Словник синонімів української мови
10. голяк — ГОЛЯ́К, а́, ч., розм. 1. Людина без одягу. 2. заст. Убога людина; злидар. Але ти дощенту бідний, Найостанній з голяків, Так мене за тебе рідний Оддавати не схотів (Щог., Поезії, 1958, 242); Мандрували по всіх штатах..  Словник української мови в 11 томах